Історія населених пунктів Жердівської сільської  ради

До складу Жердівської сільської ради входить сім населених пунктів: с.Жердова, с. Тарасівка, с.Підлісся, с.Михайлівка,с.Вільне, с.Захарівка, с.Покровське (колишнє Куйбишеве) з адміністративним центром в селі Жердова. Загальна площа всіх населених пунктів складає  5263 гектарів, а загалом  на території сільської ради мешкає 2625 жителів.

Село Жердова

Заснована близько 1840 року. Є дві версії походження назви села. Одна з них пов”язана з тим, що садиба панів Танських , вихідців із Світильного, котрі викупили землі неподалік нинішньої Жердови, були обгороджені жердинами. Іншу версію пов”язують із географічним положенням. У часи позаминулого століття тодішнє населення знаходилося на невеликому шматку землі,що був немов пагорбом серед чисельних боліт і річечок. Саме цей горбок ставав пристанищем для ночівлі запорізьких козаків, котрі походами йшли на північ. Оскільки територія поблизу нього  була вкрита лісами то для  оборудок табору козаки ставили шатра із вільхових жердин, обкладали їх сіном та бур”яном і там ночували. Коли поверталися з походу  наступного разу, то відпочивати знову залишалися саме в цьому місці, де збереглися жердини від шатра.

Історія Жердови до революції позначена двома  важливими подіями, що дозволили їй стати значним економічним та культурним центром регіону. Саме тут після відкриття Київсько- Вороніжської залізниці, що проходила до Москви, довколишні землі в пана Танського скупили поміщики Ширяєв, Мацько і Карнаухов. Поміщик Карнаухов організував у центрі Жердови високопродуктивну сільськогосподарську економію, добре оснащену на той час із залученням до роботи агронома і садівника. А ще в економії була своя школа з бібліотекою, працювали динамо-машина, діяла свердловина для забору води, мельниця, та винокурня, продукція яких експортувалася навіть за кордон.

А ще Жердова  знана тим, що саме тут  був будинок-дача  визначної актриси Марії Заньковецької. У цьому  ” Марусиному  курені” гостював  і відпочивав увесь цвіт Українського театрального  мистецтва:  Садовський, Кропивницький, Карпенко-Карий.

Село Тарасівка

Село Тарасівка засноване  у 1920 році жителями села Велика Димерка. 

60 сімей отримали в користування 0,5 десятин землі на колишніх землях пана Добрикова. Ініціатором переселення з димерців  був син димерського старости Тарас Драний ( на його честь поселення було і назване).

Село  Покровське 

В селі  Покровському (колишня назва Куйбишеве) до революції  в урочищі Колошиному стояла садиба пана Мацька, тут був цегельний завод (цегла мала фірмову марку і відправлялась залізницею на Київ). І досі в Києві стоять багатоповерхові будинки із жовтої високоякісної цегли із логотипом ”М”.  У 20 роках минуло століття  на території майбутнього села  поселилось 10 сімей з сіл Димерки, Свиноїдів і Пухівки.  У 1930 році поселення отримало назву Куйбишеве. 4 лютого 2016 року перейменовано на село Покровське. 

Село  Підлісся

Назва села  Підлісся походить від місця розташування біля лісу, раніше така і казали «під лісом» на колишньому хуторі Назарівка, яке разом із землями на яких розташовані села Вільне та Захарівка належало раніше Гоголівській сотні. У 1922 році на ці земля було переселено близько 100 родин із Гоголева.

Село  Вільне

Назва села  Вільне походить від урочища Вільне, виникло на землях, що належали козацькій сотні, куди в 1922 році переселились вихідці з Гоголева.

Село Захарівка

Село Захарівка виникло в 1928 році на землях козацької сотні між болотами Чернятин та Моховате. За переказами назва села походить від імені першого поселенця Захара Рубанки. 

Село Михайлівка

Село Михайлівка було засноване в 1896 році і носило назву «хутір Михайлівський» в якому було  11 дворів. В той час поселення відносилось до Семиполківської волості Чернігівської губернії. При  хуторі знаходилась економія Підосінникова та Маленького, заснована дворянином Михайлом Підосінниковим від чого й пішла назва хутора.